Бронювання працівників у 2026 році: хто може забронювати і як оформити через Дію?

Правова основа: який закон і яка постанова регулюють бронювання

Базова норма — стаття 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Пункт 4 частини першої цієї статті дозволяє бронювати працівників підприємств, критично важливих для потреб Збройних Сил або для функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період. Критерії критичності встановлює Кабінет Міністрів.

Усі деталі містить постанова КМУ від 27.01.2023 № 76. Нею затверджено два документи: Порядок бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі — Порядок) і Критерії та порядок визначення критично важливих підприємств (далі — Критерії). У 2026 році постанову № 76 змінювали кілька разів. Найважливіші зміни внесли постанови № 692 від 30.05.2026, № 862 від 01.07.2026 і № 1328 від 23.10.2026. Остання створила Координаційний центр з організації бронювання і переглянула квоти.

Окремо наголосимо: в інтернеті часто шукають «постанову 1328». Це справді постанова про бронювання: «Деякі питання організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 23.10.2026 № 1328. Вона не замінює постанову № 76, а вносить до неї зміни.

Які підприємства можуть отримати статус критично важливих

Для економіки статус надають за пунктом 2 Критеріїв. Загальне правило таке: підприємство має відповідати щонайменше трьом критеріям (пункт 3 Критеріїв). Для деяких галузей достатньо двох критеріїв. Серед них паливно-енергетичний комплекс, критична інфраструктура життєзабезпечення, державні й комунальні заклади охорони здоров'я та освіти, перевізники.

Для приватного бізнесу два критерії є обов'язковими: відсутність податкового боргу і рівень зарплати. Пункт 3 Критеріїв визначає, на кого ця вимога не поширюється, зокрема на державні та комунальні підприємства.

• сплачені податки та ЄСВ за звітний рік перевищують еквівалент 1,5 млн євро (підп. 1 п. 2);
• валютні надходження за рік перевищують еквівалент 32 млн євро (підп. 2 п. 2);
• стратегічне значення для економіки та безпеки держави, тобто підприємство є в переліку, затвердженому постановою КМУ № 83 (підп. 3 п. 2);
• важливе значення для галузі або громади за галузевими критеріями міністерства чи ОВА. Після постанови № 1328 ці критерії узгоджують з Координаційним центром (підп. 4 п. 2);
• немає заборгованості з податків і ЄСВ (підп. 5 п. 2);
• середня нарахована зарплата за останній місяць становить не менше 3 мінімальних зарплат, а на територіях бойових дій чи тимчасово окупованих територіях — не менше 2,5 (підп. 6 п. 2);
• статус резидента Дія Сіті (підп. 7 п. 2) або статус великого оператора зв'язку (підп. 8 п. 2).

Яка зарплата потрібна для бронювання у 2026 році

З 01.09.2026 абзац третій пункту 8 Порядку вимагає таке: заброньованому працівникові протягом усього строку відстрочки нараховують зарплату не нижче мінімальної, помноженої на коефіцієнт 3. Раніше коефіцієнт становив 2,5. Мінімальна зарплата у 2026 році — 8 647 грн (ст. 8 Закону про Державний бюджет на 2026 рік). Отже, поріг становить 25 941 грн на місяць.

Для підприємств, які розташовані й фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях із переліку Мінрозвитку, коефіцієнт залишився 2,5 (абзац четвертий пункту 8 Порядку). Це приблизно 21 618 грн. Вимога не поширюється на державні й комунальні підприємства, резидентів Дія Сіті, релігійні організації, верифіковані гуманітарні організації та окремі енергетичні компанії. Повний перелік винятків наведено в абзаці третьому пункту 8 Порядку.

Скільки працівників можна забронювати: квоти 50%, 75%, 95% і 100%

Квоти рахують від кількості військовозобов'язаних працівників, а не від загального штату. Жінок і людей, заброньованих в інших роботодавців, у цю кількість не включають (п. 12 Порядку). Працівників, мобілізованих після 18.05.2024, навпаки, враховують. Сумісників і працівників, які мають відстрочку з інших підстав, враховують лише за одним місцем роботи — там, де трудові відносини тривають найдовше.

• Загальне правило для критично важливих установ — не більше 50% (абзац перший п. 8 Порядку). Перевищити 50% можна за рішенням органу, що надав статус, з урахуванням рекомендацій Координаційного центру (абзац другий п. 8 у редакції постанови № 1328).
• Підприємства теплопостачання, водопостачання й водовідведення та поводження з відходами — не більше 75%.
• Оборонно-промисловий комплекс і паливно-енергетичний комплекс, критичність яких визначили Міноборони чи Міненерго, — не більше 95%. Більше можна лише за окремим рішенням (зміни за постановою № 1328).
• Підприємства, критично важливі для потреб ЗСУ, — у межах кількості, зазначеної в рішенні про статус.
• Підприємства, розташовані на територіях можливих чи активних бойових дій, — до 100% (п. 8-1 Порядку).
• Представництва донорів і виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги — до 50% працівників одного проєкту, але не більше семи осіб.
• Якщо на підприємстві лише один військовозобов'язаний працівник, обмеження не застосовуються (п. 13 Порядку).

Як отримати статус критично важливого підприємства

Підприємство звертається до міністерства, яке відповідає за його сферу, або до обласної військової адміністрації. Компетенцію цих органів визначає пункт 4 Критеріїв у редакції постанови № 1328. До звернення додають копії документів, що підтверджують відповідність критеріям, інформацію про кількість військовозобов'язаних працівників і докази подання податкової звітності за останній період (п. 5 Критеріїв).

Після постанови № 1328 процедура має три етапи. Спочатку орган до 7 робочих днів перевіряє звернення і передає його до Координаційного центру. Центр надає рекомендації до одного календарного місяця, а в невідкладних випадках — до 7 робочих днів. Потім орган протягом 3 робочих днів ухвалює рішення про статус або надсилає лист про відмову з обґрунтуванням. Статус підтверджують не рідше одного разу на рік (п. 8 Критеріїв). Орган, що надав статус, вносить підприємство до Єдиного переліку в Дії. Без цього подати список на бронювання неможливо.

Як забронювати працівника через Дію: покроково

Є окремий режим для працівників оборонно-промислового комплексу та підприємств, критично важливих для ЗСУ. Їх можна забронювати навіть із порушеннями військового обліку, але лише на 45 днів від укладення трудового договору і не частіше одного разу на рік (абзац другий п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону). У цьому режимі переведення на спецоблік відбувається протягом 24 годин (п. 29-1 Порядку).

• Увійти на портал Дія з кваліфікованим електронним підписом юридичної особи і відкрити послугу «Бронювання працівників».
• Сформувати список: ПІБ і РНОКПП працівника, строк відстрочки, відмітка про дотримання вимоги щодо зарплати (п. 27 Порядку). Кількість військовозобов'язаних система підтягує з реєстру «Оберіг» і даних ПФУ.
• Підписати список КЕП або удосконаленим підписом керівника чи особи, яка за даними ЄДР може діяти від імені юридичної особи (п. 28 Порядку).
• Дочекатися результату. Протягом 72 годин реєстр автоматично переводить працівника на спеціальний військовий облік (п. 29 Порядку). Для цього працівник має перебувати на військовому обліку, працювати на підприємстві, мати уточнені дані й не бути в розшуку.
• Перевірити відстрочку. Вона відображається в електронному військово-обліковому документі, тобто в «Резерв+» (п. 30 Порядку).

На який строк дають бронювання і як його продовжити

Пункт 3 Порядку встановлює граничні строки відстрочки. Для працівників критично важливих для економіки установ вона триває до 12 місяців. Для підприємств, критично важливих для ЗСУ, — не довше строку дії контракту на постачання. Для держорганів — до кінця мобілізації. Фактично строк обмежений і строком дії статусу підприємства.

Щоб продовжити бронювання, підприємство спочатку підтверджує статус, а потім подає новий список через послугу «Продовження бронювання працівників» у Дії. Якщо статус підтверджено до завершення попереднього рішення, а бронювання ще діє, працівник отримує нову відстрочку без 72-годинного очікування (абзац четвертий п. 29 Порядку).

Що буде з бронюванням при звільненні або переведенні

Звільнення працівника є підставою для анулювання відстрочки (підп. 5 п. 31 Порядку). Переведення на іншу посаду в межах того ж підприємства такою підставою не є. Відстрочку також анулюють у таких випадках: призупинено дію трудового договору, закінчився строк, підприємство втратило статус, зарплата не відповідає вимогам або перевищено квоту.

Після постанови № 692 подавати заяву про анулювання в Дії стало обов'язком керівника, а не правом (п. 32 Порядку). Якщо квоту перевищено, заяву треба подати протягом 10 робочих днів (п. 9-2). Бронювання не переходить до нового роботодавця: новий роботодавець має сам мати статус і подати свій список.

Типові причини відмови в бронюванні

• підприємство не внесене до Єдиного переліку, або строк його статусу закінчився;
• квоту вже вичерпано;
• працівник не перебуває на військовому обліку, не уточнив дані або перебуває в розшуку;
• трудові відносини не відображені в реєстрі ПФУ: наприклад, не подано повідомлення про прийняття на роботу;
• працівник уже має відстрочку з іншої підстави або заброньований в іншого роботодавця;
• зарплата нижча за поріг. Якщо статус скасовано через зарплату, повторно отримати його можна не раніше ніж через шість місяців (п. 6-1 Критеріїв).

Відповідальність за зловживання бронюванням

Порушення законодавства про мобілізацію в особливий період тягне штраф за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Для посадових осіб юридичних осіб він становить від 2 000 до 3 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Перевищення квоти є підставою для скасування статусу критичності (п. 17 Критеріїв). Координаційний центр може рекомендувати скасувати статус, зокрема на запит правоохоронних органів. Якщо за 12 місяців у керівника є два чи більше задокументовані порушення військового обліку, центр може відмовити в розгляді пропозиції збільшити квоту. Фіктивне працевлаштування або підроблення документів може мати ознаки кримінального правопорушення.

Коли варто звернутися до адвоката

Найчастіше бізнес потребує допомоги в трьох ситуаціях. Перша — підготовка пакета документів для статусу: правильний розрахунок критеріїв, довідки про зарплату і податки, обґрунтування для Координаційного центру. Друга — оскарження відмови, скасування статусу чи анулювання бронювання: рішення державного органу можна оскаржити в адміністративному суді, а строки для цього обмежені. Третя — аудит кадрових процесів, щоб уникнути перевищення квот і штрафів. Позитивного результату адвокат гарантувати не може, але може зменшити ризик відмови з формальних причин.