Чи мобілізують людей з інвалідністю у 2026 році і як підтвердити відстрочку?

Відстрочка для осіб з інвалідністю: які групи та умови

Пункт 2 частини першої статті 23 Закону звільняє від призову під час мобілізації військовозобов’язаних, «визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю». Інших умов, як-от певної групи, причини інвалідності чи відсутності роботи, ця норма не містить. В тому ж пункті є окрема підстава: тимчасова непридатність до служби за висновком ВЛК на 6–12 місяців. Її не варто плутати з інвалідністю.

Відстрочку особам з інвалідністю надають на строк дії відповідних законних підстав, тобто до дати переогляду або безстроково, якщо інвалідність встановлено без переогляду (пункт 60 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560). Частина друга статті 23 дозволяє особам з інвалідністю вступити на службу за контрактом, якщо вони цього хочуть. Призову за мобілізацією вони не підлягають.

• довідка до акта огляду МСЕК або витяг з рішення експертної команди;
• посвідчення особи з інвалідністю, пенсійне посвідчення чи посвідчення про призначення соціальної допомоги, де зазначено групу та причину інвалідності;
• довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
• відомості з Централізованого банку даних з проблем інвалідності, отримані через Єдину інформаційну систему соціальної сфери (ЄІССС) (підпункт 2 пункту 1 додатка 5 до Порядку № 560).

Відстрочка по догляду за особою з інвалідністю: коротко

Окремі підстави статті 23 стосуються родичів осіб з інвалідністю. Кожна має свої умови. Ч. 10 ст. 23 також обмежує підстави з пунктів 9–14: за ними відстрочку може отримати лише один військовозобов’язаний. Детальніше про це йдеться в матеріалі про відстрочку по догляду.

• п. 5 — батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років;
• п. 7 — утримання повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи;
• п. 11 — дружина (чоловік) з інвалідністю I чи II групи;
• п. 12 — дружина (чоловік) з III групою, але лише якщо інвалідність встановлена через онкологічне захворювання, відсутність кінцівки, кисті, стопи чи одного з парних органів, або в разі онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу чи інших паралітичних синдромів;
• п. 13 — один із батьків (або батьків дружини чи чоловіка) з I чи II групою, якщо немає інших невійськовозобов’язаних осіб, які за законом мають їх утримувати;
• п. 14 — постійний догляд за родичем другого (за умов закону — третього) ступеня споріднення з I чи II групою.

МСЕК замінили експертні команди: які документи видають зараз

Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) втратили повноваження 31.12.2024 (п. 3 розділу II Закону № 4170-IX від 19.12.2024 і п. 3 постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338). З 1 січня 2025 року інвалідність повнолітнім встановлюють експертні команди за Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а дітям — лікарсько-консультативні комісії. Після рішення експертна команда надсилає особі витяг із рішення на електронну пошту, а якщо її немає — рекомендованим листом (п. 53 Порядку).

Старі документи не потрібно міняти. За п. 2 розділу II Закону № 4170-IX рішення МСЕК і видані на їх підставі документи «є законними і чинними» і прирівнюються до рішень експертних команд. Це стосується й цілей законів про військовий обов’язок і про мобілізацію. Довідка діє на весь свій строк, до планового оцінювання. Якщо інвалідність встановлено без строку переогляду, оцінювання проходять за власним бажанням (або за рішенням суду, п. 3 постанови № 1338).

Окреме правило стосується чоловіків 25–60 років із II або III групою, у яких строк переогляду припав на воєнний стан і які не пройшли переогляд у МСЕК. Вони мали пройти оцінювання з 1 квітня до 1 листопада 2025 року. Виняток зроблено для осіб, яких неможливо направити на оцінювання, зокрема з ампутаціями, онкологічними захворюваннями чи паралітичними синдромами (п. 3 постанови № 1338). Якщо ви належите до цієї групи, перевірте, чи чинна ваша інвалідність в реєстрах.

Як ТЦК перевіряє інвалідність і що показує Резерв+

Якщо до направлення на оцінювання додано військово-обліковий документ, експертна команда протягом семи календарних днів надсилає витяг з рішення до ТЦК (п. 60 Порядку ведення військового обліку, затвердженого постановою КМУ № 1487, п. 56 Порядку оцінювання). Якщо є технічна можливість, дані передаються в електронному вигляді до реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». ТЦК перевіряє паперові витяги через електронний сервіс верифікації (п. 56-1 Порядку оцінювання).

Пункт 59 Порядку № 560 дозволяє, за наявності технічної можливості, оформлювати відстрочку автоматично за запитом через електронний кабінет. За інформацією офіційного сайту Резерв+, особи з інвалідністю можуть подати запит онлайн, а їхні відстрочки продовжуються автоматично. Застосунок звіряє дані з ЄІССС і Пенсійного фонду. Якщо система не бачить інвалідності, сайт серед причин називає помилки в персональних даних або відсутній РНОКПП в ЄІССС чи ПФУ. Їх виправляють в органі соцзахисту чи ПФУ, або документи подають особисто через ЦНАП (п. 58 Порядку № 560).

Інвалідність і ВЛК: чи можуть визнати придатним

Статус інвалідності і придатність до служби визначають різні органи за різними правилами. Інвалідність встановлює експертна команда, придатність — ВЛК. Право на відстрочку за п. 2 ч. 1 ст. 23 залежить від статусу інвалідності, а не від висновку ВЛК. Тому особа з інвалідністю має право на відстрочку навіть тоді, коли ВЛК визнала її придатною.

Порядок № 560 прямо обмежує направлення на ВЛК. Якщо особу з інвалідністю раніше визнали обмежено придатною, її не направляють на повторний огляд (п. 63 і 69 Порядку № 560). Якщо відстрочка ще діє, людину не направляють на медогляд, крім вступу на службу за контрактом або власного бажання. Перед оглядом ТЦК отримує від органів соціального забезпечення дані про осіб з інвалідністю (п. 3.5 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу, наказ Міноборони № 402).

Виїзд за кордон чоловіків з інвалідністю

Абзац другий п. 2-1 Правил перетинання державного кордону (постанова КМУ № 57) дозволяє особам з інвалідністю перетинати кордон під час воєнного стану. Для цього потрібен один із документів: посвідчення про статус, пенсійне посвідчення чи посвідчення про соціальну допомогу із зазначенням групи та причини інвалідності, або довідка для пільг за формою Мінсоцполітики. Група інвалідності для цього не важлива. Окремі абзаци того ж пункту визначають, коли можна супроводжувати за кордон дружину, батьків чи дитину з інвалідністю.

Військовослужбовці, які отримали інвалідність під час служби

Для мобілізованих під час воєнного стану стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачає звільнення за станом здоров’я «за наявності інвалідності», якщо військовослужбовець не висловив бажання служити далі (підпункт «б» пункту 2 частини четвертої). Така сама підстава є для контрактників під час мобілізації та воєнного стану (підпункт «б» пункту 3 частини п’ятої). Закон називає цю підставу окремо від висновку ВЛК про непридатність. Якщо інвалідність встановлено зі строком переогляду, вона продовжується на час служби і 60 календарних днів після звільнення або до дати оцінювання (п. 3 постанови № 1338).

Одноразову грошову допомогу виплачують за Порядком, затвердженим постановою КМУ № 975. Якщо інвалідність пов’язана з виконанням обов’язків служби, допомога становить 400, 300 або 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб для I, II і III групи відповідно. Якщо інвалідність настала в період служби, — 120, 90 або 70 мінімумів. Прожитковий мінімум береться станом на 1 січня року, в якому встановлено групу (п. 17). На звернення є три роки з дня виникнення права (п. 32).

Що робити, якщо ТЦК ігнорує інвалідність

Спершу перевірте статус у Резерв+. Якщо відстрочки немає, подайте заяву з документами через ЦНАП (п. 58 Порядку № 560). У разі відмови комісія ТЦК має повідомити про це за формою додатка 7, а її рішення можна оскаржити в суді (п. 60). Можна також подати скаргу до органу вищого рівня за ст. 16 Закону «Про звернення громадян». Строк — не пізніше місяця від ознайомлення з рішенням (ст. 17).

Строк звернення до адміністративного суду, як правило, шість місяців (ч. 2 ст. 122 КАС). Для спорів про проходження чи звільнення з військової служби, яку КАС відносить до публічної, строк один місяць (ч. 5 ст. 122). Юрист допоможе вибрати правильний строк і вимоги, а також подати заяву про забезпечення позову, якщо виклик чи направлення відбуваються вже зараз.