Чоловіка або сина забрали в ТЦК: що робити рідним?

Що робити зараз: покроково

Дійте швидко, але спокійно і законно. Наказ про призов видають у день відправлення військової команди (п. 82 Порядку № 560), тож найважливіше те, що зроблено до цього моменту.

• Дізнайтеся, де людина. Про адміністративне затримання складають протокол, а родичам мають негайно повідомити, де перебуває затриманий (ст. 261 КУпАП, ст. 29 Конституції). Якщо затримувала поліція, телефонуйте 102: поліція доставляє людину до найближчого ТЦК, навіть якщо вона стоїть на обліку в іншому (п. 16 Порядку № 560).
• Зателефонуйте до ТЦК. Телефони оперативних чергових і гарячих ліній обласних і районних ТЦК є на сайті Міноборони (mod.gov.ua, розділ «Військовий облік» → «Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки»). Запитайте, чи людина у них, на якій підставі її доставили, чи складено протокол, чи направили на ВЛК. Запишіть дату, час і ім’я співрозмовника.
• Зберіть документи для відстрочки, якщо є підстави за ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: наприклад, троє і більше дітей до 18 років, дитина з інвалідністю, постійний догляд за хворим родичем, інвалідність I чи II групи дружини або одного з батьків, навчання на денній чи дуальній формі. Перелік документів для кожної підстави наведено в додатку 5 до Порядку № 560.
• Підготуйте медичні документи: виписки, висновки лікарів, довідки про інвалідність. Вони знадобляться на військово-лікарській комісії (ВЛК), яка вирішує, чи придатна людина до служби.
• Знайдіть захисника. Кожен затриманий має право з моменту затримання захищати себе і користуватися правничою допомогою захисника (ст. 29, 59 Конституції). Адвокат допускається до справи за ордером або договором (ст. 271 КУпАП). Особи, до яких застосували адміністративне затримання, мають право на безоплатний захист (п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону «Про безоплатну правничу допомогу»). Контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги: 0 800 213 103, дзвінок безкоштовний.
• Нагадайте людині її права, якщо є зв’язок: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази й клопотання (ст. 268 КУпАП). Не варто підписувати непрочитане. Відмову від підпису в протоколі затримання фіксують записом (ст. 261 КУпАП).
• Фіксуйте порушення: дату, час, місце, номер автомобіля, свідків. На вимогу громадянина представники ТЦК зобов’язані назвати своє прізвище, ім’я, посаду й пред’явити службове посвідчення (ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII, п. 54 Порядку № 560). Якщо застосовано насильство, негайно телефонуйте 102 і зафіксуйте тілесні ушкодження в медичному закладі.
• Зверніться на гарячу лінію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини: 1678, безкоштовно (пн–чт 9:00–18:00, пт 9:00–16:45; з-за кордону +380442997408). Електронні звернення — на hotline@ombudsman.gov.ua.
• Не перешкоджайте силою і не пропонуйте «домовитися». Злісна непокора законній вимозі поліцейського є адміністративним правопорушенням (ст. 185 КУпАП), а пропозиція неправомірної вигоди службовій особі — злочином (ст. 369 ККУ). Ефективніше захищати людину документами і скаргами.

Що може і чого не може ТЦК: оповіщення, перевірка документів, доставлення

Під час мобілізації уповноважені представники ТЦК і поліцейські можуть вимагати в чоловіків віком 18–60 років військово-обліковий документ (паперовий чи електронний) разом із документом, що посвідчує особу: за місцем проживання, роботи, у громадських місцях, на блокпостах (ч. 6 ст. 22 Закону № 3543-XII, п. 49–51 Порядку № 560). Перевірку документів і вручення повістки фіксують на фото й відео (п. 40, 52 Порядку).

Повістку вручає представник ТЦК зі службовим посвідченням (п. 31–32, 47 Порядку). Якщо людина відмовляється її отримати, складають акт відмови, який підписують щонайменше двоє членів групи оповіщення, і оголошують його громадянину (п. 47).

Адміністративне затримання і доставлення закон покладає на поліцію. Саме Національна поліція затримує за порушення правил військового обліку і законодавства про мобілізацію (п. 1 ст. 262 КУпАП). На звернення ТЦК поліцейські доставляють до центру осіб, які вчинили правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП (ч. 5 ст. 24 Закону «Про Національну поліцію», ст. 27 Закону № 3543-XII). Якщо людина відмовилася отримати повістку чи прослідувати до ТЦК, її затримує поліцейський зі складу групи оповіщення (п. 47, 54 Порядку № 560). ТЦК серед органів, які мають право адміністративного затримання, у ст. 262 КУпАП не названі.

За загальним правилом адміністративне затримання триває не більше трьох годин (ст. 263 КУпАП), про нього складають протокол із зазначенням часу і мотивів (ст. 261). Обмежувати права людини поліція може лише на підставах і в порядку, визначених законом (ст. 7 Закону «Про Національну поліцію»).

Що відбувається далі: ВЛК, рішення про призов, навчальний центр

Тим, хто підлягає призову, керівник ТЦК видає направлення на медичний огляд (п. 74 Порядку № 560). Придатність визначає ВЛК при районному (міському) ТЦК. Якщо людина не згодна з її рішенням, за її заявою її направляють на ВЛК при обласному ТЦК. Рішення обласної ВЛК може скасувати штатна ВЛК вищого рівня, його можна також оскаржити в суді (п. 72–73).

До військових команд включають тих, хто придатний за станом здоров’я, не має права на відстрочку і пройшов професійно-психологічний відбір (п. 94). Призваному вручають повістку про відправлення до місця служби (п. 88), а наказ про призов видають у день відправлення команди (п. 82). Хто раніше не служив, той іде до навчального центру на базову загальновійськову підготовку (п. 95).

За відмову отримати повістку на відправлення або неприбуття для відправлення настає кримінальна відповідальність (п. 89 Порядку № 560, ст. 336 ККУ).

Чи можна ще оформити відстрочку, якщо людина вже в ТЦК

Підстави для відстрочки визначає ст. 23 Закону № 3543-XII, а перевіряє і оформлює її ТЦК (ч. 8 ст. 23). Поки наказу про призов немає, право на відстрочку є перешкодою для включення до військової команди (п. 94 Порядку № 560).

Офіційну заяву про відстрочку подають особисто через ЦНАП на ім’я голови комісії ТЦК за місцем обліку (п. 58 Порядку). Подавати її через представника, зокрема родича, не допускається (п. 6 Порядку подання заяв через ЦНАП, затвердженого тією ж постановою № 560). Якщо є технічна можливість, відстрочку оформлюють через електронний кабінет у «Резерв+» (п. 59). Комісія розглядає заяву протягом семи робочих днів. До її рішення людина не підлягає призову і, за загальним правилом, не направляється на ВЛК (п. 60, 63).

Якщо людина вже в ТЦК, документи передають їй або адвокату, і той подає керівнику ТЦК письмову заяву з проханням перевірити підстави для відстрочки та не включати людину до команди. Відмову комісії в наданні відстрочки можна оскаржити в суді (п. 60).

Після призову людина вже військовослужбовець, і далі йдеться про звільнення зі служби. Під час воєнного стану це можливо, зокрема, через сімейні обставини з переліку ч. 12 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» або за станом здоров’я.

У ТЦК забрали військовий квиток: що робити

У перевірених нами актах немає окремої норми, яка дозволяла б вилучати військовий квиток лише через те, що людину доставили до ТЦК. ТЦК зберігає здані або вилучені військово-облікові документи (Порядок № 1487), а на кожного призваного оформлюють військово-обліковий документ (п. 85 Порядку № 560).

Якщо документ забрали, а людину не призвали, подайте керівнику ТЦК письмову заяву з проханням повернути документ або пояснити підстави вилучення. Вилучення документів можна оскаржити до вищого органу або до суду (ст. 267 КУпАП). Облік тим часом підтверджує електронний військово-обліковий документ у «Резерв+».

Куди скаржитися на дії ТЦК

У скарзі вкажіть ПІБ людини, дату й місце події, хто діяв (прізвища, посади, номери авто), що саме порушено, і додайте фото, відео, контакти свідків. Найкраще, якщо скаргу підписує сама людина або її адвокат.

• Вищий ТЦК. Скаргу подають у порядку підлеглості: на районний ТЦК — до обласного (ст. 16 Закону «Про звернення громадян»). Строк розгляду — до одного місяця, а якщо додаткове вивчення не потрібне — не пізніше 15 днів (ст. 20).
• Поліція (102). Якщо є ознаки насильства або іншого злочину, подайте заяву. Відомості до ЄРДР мають внести не пізніше 24 годин після її подання (ст. 214 КПК). Саме адміністративне затримання можна оскаржити до вищого органу або до суду (ст. 267 КУпАП).
• ДБР. Слідчі ДБР розслідують військові кримінальні правопорушення (п. 3 ч. 4 ст. 216 КПК), зокрема перевищення влади військовою службовою особою (ст. 426-1 ККУ). Подати звернення можна через сайт dbr.gov.ua або в територіальних управліннях ДБР.
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Кожен має право звернутися до Омбудсмана по захист своїх прав (ст. 55 Конституції). Гаряча лінія — 1678.

Коли звертатися до суду

Рішення, дії чи бездіяльність ТЦК, ВЛК і комісії з питань відстрочки можна оскаржити до адміністративного суду (ст. 55 Конституції, п. 60, 73 Порядку № 560). Загальний строк — шість місяців з дня, коли людина дізналася або мала дізнатися про порушення (ч. 2 ст. 122 КАС).

Ще до позову або разом із ним можна попросити суд забезпечити позов, наприклад заборонити відповідачу вчиняти певні дії (ст. 150–151 КАС). Таку заяву суд розглядає не пізніше двох днів (ст. 154 КАС). Однак суд не може зупинити наказ командира, відданий військовослужбовцю в умовах воєнного стану (п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС), тому звертатися варто якомога раніше, до призову.

Коли адвокат потрібен терміново

Звертайтеся до адвоката без зволікання, якщо людину тримають без протоколу чи понад строк, документи на відстрочку не приймають, є ознаки насильства, людина не згодна з висновком ВЛК або треба терміново подати позов і заяву про забезпечення позову. Адвокат знайомиться з матеріалами справи, заявляє клопотання і подає скарги від імені клієнта (ст. 271 КУпАП). Результат не може гарантувати ніхто, але фахівець допоможе не пропустити короткі строки.