ТЦК забрали з відстрочкою або відмовили у відстрочці: що робити?

Що робити зараз: покроково

Нижче перелічено законні кроки. Вони не гарантують результату, але дають змогу зберегти докази та не пропустити строки.

• Відкрийте Резерв+ і оновіть електронний військово-обліковий документ. Збережіть скріншот або роздруківку з QR-кодом: саме зчитування QR-коду закон називає способом перевірки відстрочки (п. 60 Порядку № 560).
• Якщо відстрочки в застосунку немає, перевірте пошту, e-mail і електронний кабінет: про скасування відстрочки ТЦК надсилає повідомлення за формою додатка 10, про відмову — за формою додатка 7.
• У ТЦК чи під час перевірки документів спокійно скажіть, що маєте відстрочку або подали заяву, і покажіть QR-код та підтвердження подання заяви через ЦНАП. Фізично не опирайтеся і не сперечайтеся на підвищених тонах.
• Повідомте рідних і адвоката, де ви перебуваєте. Право на професійну правничу допомогу гарантує стаття 59 Конституції України.
• Попросіть копії документів, які на вас оформлюють, і зберігайте все: заяву, опис, документи з додатка 5, повідомлення ЦНАП, відповіді ТЦК.
• Запишіть дати. Від них рахуються строки: 7 або 15 робочих днів на рішення комісії, місяць на скаргу, шість місяців на позов.
• Якщо вас уже призвали, не залишайте військову частину самовільно: за це передбачена кримінальна відповідальність (статті 407–408 КК України). Звільнення й оскарження оформлюють письмово, рапортом і через суд.

Які документи підтверджують право на відстрочку і як вона виглядає в Резерв+

Підстави відстрочки перелічені в частинах першій і третій статті 23 Закону № 3543-XII (поточна редакція від 31.07.2026). Перевіряють підстави та оформлюють відстрочку ТЦК (ч. 8 ст. 23). Документи для кожної підстави перелічені в додатку 5 до Порядку проведення призову (постанова КМУ № 560, редакція від 15.08.2026). Наприклад, для відстрочки через інвалідність потрібна довідка МСЕК або витяг з рішення експертної команди, а для догляду за хворими родичами — висновок ЛКК, довідка МСЕК чи витяг з рішення експертної команди, документи про родинні зв’язки, а також документи про отримання компенсації на догляд або акт про встановлення факту постійного догляду (п. 61, додаток 8). До документів, визначених підпунктами 6–14 пункту 1 додатка 5, додатково додають копію РНОКПП або паспорта.

Заяву подають особисто через ЦНАП на ім’я голови комісії районного ТЦК за місцем обліку (п. 58). Подати її через представника не можна (п. 6 Порядку подання заяв через ЦНАП). Частину відстрочок можна оформити автоматично в електронному кабінеті, тобто в Резерв+ (п. 59).

Після позитивного рішення відомості протягом одного календарного дня вносять до реєстру «Оберіг», і вони відображаються в електронному кабінеті (п. 60). За роз’ясненням Міноборони, основним підтвердженням відстрочки є електронний документ з QR-кодом, а паперова довідка не потрібна. Якщо QR-код неможливо зчитати технічними засобами, відстрочка вважається не підтвердженою (п. 60), тому тримайте документ оновленим.

Строки розгляду заяви про відстрочку комісією ТЦК

Заяву розглядає комісія при районному ТЦК. Її очолює керівник ТЦК, а членами є представники райдержадміністрації (військової адміністрації) (п. 57). Строки визначає Порядок № 560:

• заяву реєструють не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня отримання (п. 58);
• комісія розглядає заяву протягом 7 робочих днів з дня реєстрації (п. 60);
• якщо комісія надсилала запити до державних органів, строк розгляду не може перевищувати 15 робочих днів. Якщо відповіді немає, рішення ухвалюють на 15-й робочий день за поданими документами (п. 60);
• рішення оформлюють протоколом. У разі відмови в протоколі мають бути зазначені її причини (п. 60);
• про відмову повідомляють не пізніше наступного робочого дня за формою додатка 7, а заявникові, який подавав заяву через ЦНАП, — ще й на e-mail (п. 60);
• до ухвалення рішення заявник не підлягає призову і, за загальним правилом, не направляється на ВЛК (пп. 60, 63).

Що робити, якщо ТЦК відмовив у відстрочці

Порядок № 560 прямо передбачає, що рішення комісії може бути оскаржене в суді (п. 60). Позов подають до окружного адміністративного суду (ч. 2 ст. 20 КАС). Можна обрати суд за своїм зареєстрованим місцем проживання (ст. 25 КАС). Загальний строк звернення до суду — шість місяців з дня, коли ви дізналися про порушення (ч. 2 ст. 122 КАС).

Перед судом або паралельно з ним можна подати скаргу до обласного ТЦК: районні ТЦК підпорядковуються обласним (п. 3 Положення про ТЦК, постанова КМУ № 154). Скаргу подають у порядку підлеглості (ст. 16 Закону «Про звернення громадян») не пізніше одного місяця з дня, коли ви ознайомилися з рішенням (ст. 17). Розглянути її мають протягом місяця, а загальний строк не може перевищувати 45 днів (ст. 20). Скарга не позбавляє права одразу звернутися до суду.

Найпростіший шлях — виправити підставу відмови. Якщо бракувало документа, можна подати нову заяву через ЦНАП з повним пакетом документів. Пам’ятайте, що після відмови особу, яка підлягає призову, направляють на ВЛК (п. 63).

Забезпечення позову: коли суд може тимчасово захистити

Позов сам по собі не зупиняє дію рішення ТЦК (ч. 4 ст. 150 КАС). Тому разом із позовом або ще до нього можна подати заяву про забезпечення позову. Суд вживає таких заходів, якщо без них буде істотно ускладнено ефективний захист прав або якщо протиправність рішення очевидна (ч. 2 ст. 150 КАС). Можливі заходи — зупинення дії індивідуального акта або заборона відповідачу вчиняти певні дії (ч. 1 ст. 151). Заяву розглядають не пізніше двох днів (ч. 1 ст. 154). Водночас КАС не дозволяє зупиняти накази командира, віддані військовослужбовцю в умовах воєнного стану (п. 10 ч. 3 ст. 151), тож після призову можливості суду обмежені. Рішення про забезпечення ухвалює суд, і задоволення заяви не гарантоване.

Що робити, якщо ТЦК не розглядає заяву про відстрочку

Мовчання після спливу 7 (або 15) робочих днів — це бездіяльність комісії. Поки рішення немає, людина з поданою заявою не підлягає призову (п. 60 Порядку № 560). Тому зберігайте підтвердження з ЦНАП із датою подання.

Що можна зробити: подати скаргу на бездіяльність до обласного ТЦК, доручити адвокатові направити запит про стан розгляду або звернутися до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання розглянути заяву (строк — шість місяців, ч. 2 ст. 122 КАС).

ТЦК забрали з відстрочкою: що каже закон

Особи, перелічені в статті 23 Закону, «не підлягають призову». Призов оформлюють наказом керівника районного ТЦК у день відправлення команди до військової частини (пп. 81–82 Порядку № 560). Такий наказ можна оскаржити в адміністративному суді як рішення суб’єкта владних повноважень.

Окремої процедури «повернення» людини, яку призвали попри відстрочку, закон не містить. Є два законні шляхи. Перший — судове оскарження наказу про призов. Другий — звільнення з військової служби через сімейні обставини (пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу») на підставах, перелічених у пункті 3 частини дванадцятої статті 26. Ці підстави здебільшого збігаються з підставами відстрочки, але не повністю: наприклад, там немає навчання. Звільнення оформлюють у порядку, встановленому положеннями про проходження служби (ч. 7 ст. 26), зазвичай за рапортом через командира.

Перевірте також, чи не скасували відстрочку раніше. Якщо підстав немає, комісія може скасувати відстрочку протягом семи календарних днів з дня, коли це виявила (п. 60, п. 65). Таке рішення теж можна оскаржити.

Що робити, якщо ТЦК не відповідає на адвокатський запит

Адвокат може запитати в ТЦК копії протоколу комісії, наказу про призов чи повідомлень. Відповідь треба надати не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Якщо інформації багато, строк можна продовжити до 20 робочих днів, але про це треба письмово повідомити протягом п’яти робочих днів (ч. 2 ст. 24 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відмова, несвоєчасна або неповна відповідь тягнуть відповідальність (ч. 3 ст. 24), зокрема штраф за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Проте військовослужбовці за загальним правилом відповідають за дисциплінарними статутами (ст. 15 КУпАП). Ефективнішим часто є позов про визнання бездіяльності протиправною або клопотання в уже відкритій справі про витребування доказів.

Що робити, якщо ТЦК не виконує рішення суду

Рішення, яке набрало законної сили, обов’язкове для ТЦК (ст. 370 КАС). Якщо його не виконують, можна подати заяву про судовий контроль (ст. 382 КАС). Суд може зобов’язати ТЦК подати звіт про виконання у строк від 10 календарних днів до трьох місяців (ст. 382-1). Якщо звіт не приймуть або не подадуть, на керівника накладають штраф від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, і половину суми отримує заявник (ст. 382-3). Нові рішення чи дії ТЦК, вчинені на виконання судового рішення, можна оскаржити за статтею 383 КАС.

Умисне невиконання службовою особою судового рішення, що набрало законної сили, є злочином за ч. 2 ст. 382 КК України. Це крайній інструмент: потрібні докази умислу, а питання про кримінальне провадження вирішують правоохоронні органи.

Коли потрібен адвокат

Адвокат особливо корисний, коли строки короткі: коли треба подати заяву про забезпечення позову, коли людину вже призвали або коли ТЦК не відповідає. Він може направити адвокатський запит, підготувати скаргу й позов, правильно обрати строк і підсудність, а потім контролювати виконання рішення. Результат справи залежить від документів і позиції суду, тому чесний адвокат не обіцяє його заздалегідь.